1. Великий тлумачний словник сучасної мови

милування

I милув`ання-я, с.

1》 нар.-поет., розм. Дія за знач. милуватися 1).

2》 Дія за знач. милуватися 2).

II м`илування-я, с.

Дія за знач. милувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милування — ми́лування іменник середнього роду милува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. милування — МИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милува́тися 1. [Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. милування — ЛА́СКА (вияв любові), НІ́ЖНІСТЬ, ПЕ́СТОЩІ, ПЕ́СТУВАННЯ, ГОЛУ́БЛЕННЯ, МИЛУВА́ННЯ нар.-поет., ПЕ́ЩЕННЯ рідше, МИ́ЛОЩІ рідко. Не закривала йому на ніч очей материна ласка, не будили ранком її пестощі (Панас Мирний); Марися немало здивувалася тої ніжності... Словник синонімів української мови
  4. милування — Милува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. милування — МИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ми́лувати. [Овлур:] О княже, в карі й милуванню ти Однаково великий! (Фу., IX, 1952, 304). МИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милува́тися... Словник української мови в 11 томах
  6. милування — Ми́лування, -ня с. Помилованіе, прощеніе, пощада. Бог не без милування. Ном. № 4872. До милування нема силування. Ном. № 4979. --------------- Милува́ння, -ня с. Ласки. Словник української мови Грінченка