мишеня
Мишеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мишеня — мишеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- мишеня — -яти, с. Маля миші. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мишеня — МИШЕНЯ́, ня́ти, с. Маля миші. З засіку зуздріло маленьке Мишеня, що Кошеня піймав кудлатий (Л. Боровиковський); Дурне мишеня вилізло із ступи, точить свого рухливого писка об дубову спицю (М. Руденко); * Образно. – Щиколотки позбиваєш!... Словник української мови у 20 томах
- мишеня — МИШЕНЯ́, я́ти, с. Маля миші. З засіка зуздріло маленьке Мишеня, що Кошеня піймав кудлатий (Бор., Тв., 1957, 160); Дурне мишеня вилізло із ступи, точить свого рухливого писка об дубову спицю (Руд., Остання шабля, 1959, 159); *Образно. Словник української мови в 11 томах