мокнути

Значення в інших словниках

1. мокнути — мо́кнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. мокнути — МОКТИ, намокати, за-, роз-, ви-, під-, про-, (на дощі) мочитися. Словник синонімів Караванського
3. мокнути — Змокнути, вимокати, відсиріти, замокати, зароситися, зволожуватися, киснути, намокати, обкисати, обмокати, обмочуватися, переволожуватися, перемокати, підволожуватися, підмокати, примокати, промокати, просякати, розкисати, розмокати... Словник синонімів Вусика
4. мокнути — і мокти, мокну, мокнеш; мин. ч. мокнув, -нула, -нуло і мок, мокла, мокло, недок. 1》 Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. || Псуватися від надлишку вологи. Мокнути під дощем. 2》 тільки 3 ос. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мокнути — МО́КНУТИ, МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок. 1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (І. Франко); – Годі тобі у воді мокнути. Словник української мови у 20 томах
6. мокнути — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
7. мокнути — МО́КНУТИ і МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок. 1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (Фр. Словник української мови в 11 томах
8. мокнути — Мокнути, -ну, -неш гл. = мокти. Словник української мови Грінченка