мокнути
МО́КНУТИ, МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок.
1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою.
Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (І. Франко);
– Годі тобі у воді мокнути. Лізь у шлюпку (В. Собко);
// Псуватися від надлишку вологи.
Дощі... Хліб у полі некошений мок... (І. Нехода).
2. тільки 3 ос. Лежати у воді або в якій-небудь іншій рідині для набуття певних властивостей.
Намочили шкури у таких здорових шапликах, мокнуть ті шкури та й мокнуть (Панас Мирний);
Мокнув у спирті шафран, гостро лоскочучи ніздрі (М. Коцюбинський);
На закуску мокли в молоці жирні голландські оселедці, а другі, малосольні, кухар повісив у димарі (З. Тулуб).
3. тільки 3 ос. Виділяти гній, сукровицю, лімфу (про рану, шкірну хворобу тощо).
Рана мокне.
Значення в інших словниках
- мокнути — мо́кнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мокнути — МОКТИ, намокати, за-, роз-, ви-, під-, про-, (на дощі) мочитися. Словник синонімів Караванського
- мокнути — Змокнути, вимокати, відсиріти, замокати, зароситися, зволожуватися, киснути, намокати, обкисати, обмокати, обмочуватися, переволожуватися, перемокати, підволожуватися, підмокати, примокати, промокати, просякати, розкисати, розмокати... Словник синонімів Вусика
- мокнути — і мокти, мокну, мокнеш; мин. ч. мокнув, -нула, -нуло і мок, мокла, мокло, недок. 1》 Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. || Псуватися від надлишку вологи. Мокнути під дощем. 2》 тільки 3 ос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мокнути — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
- мокнути — Мо́кнути, див. мо́кти мо́кти і мо́кнути, мо́кну, -кнеш; мок, мо́кла; мо́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мокнути — МО́КНУТИ і МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок. 1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (Фр. Словник української мови в 11 томах
- мокнути — Мокнути, -ну, -неш гл. = мокти. Словник української мови Грінченка