мокнути
МО́КНУТИ і МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок.
1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою.
Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (Фр., VIII, 1952, 88);
— Годі тобі у воді мокнути. Лізь у шлюпку (Собко, Скеля.., 1961, 136);
// Псуватися від надлишку вологи.
Дощі… Хліб у полі некошений мок… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 51).
Мо́кнути під доще́м (на дощі́) — робитися мокрим, вологим від дощу.
Зараз город обступили [половці]. Мов залізним обручем, Шатри в коло розложили. Щоб не мокнуть під дощем (Фр., XIII, 1954, 368);
Під стіну Антон поскладав дерево, щоб воно не мокло на дощі (Чорн., Потік.., 1956, 9).
2. тільки 3 ос. Лежати у воді або в якій-небудь іншій рідині для набуття певних властивостей.
Намочили шкури у таких здорових шапликах, мокнуть ті шкури та й мокнуть (Мирний, І, 1954, 222);
Мокнув у спирті шафран, гостро лоскочучи ніздрі (Коцюб., II, 1955, 359);
На закуску мокли в молоці жирні голландські оселедці, а другі, малосольні, кухар повісив у димарі (Тулуб, В степу.., 1964, 219).
3. тільки 3 ос. Виділяти гній, сукровицю, лімфу (про рану, шкірну хворобу тощо).
Рана мокне.
Значення в інших словниках
- мокнути — мо́кнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мокнути — МОКТИ, намокати, за-, роз-, ви-, під-, про-, (на дощі) мочитися. Словник синонімів Караванського
- мокнути — Змокнути, вимокати, відсиріти, замокати, зароситися, зволожуватися, киснути, намокати, обкисати, обмокати, обмочуватися, переволожуватися, перемокати, підволожуватися, підмокати, примокати, промокати, просякати, розкисати, розмокати... Словник синонімів Вусика
- мокнути — і мокти, мокну, мокнеш; мин. ч. мокнув, -нула, -нуло і мок, мокла, мокло, недок. 1》 Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. || Псуватися від надлишку вологи. Мокнути під дощем. 2》 тільки 3 ос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мокнути — МО́КНУТИ, МО́КТИ, мо́кну, мо́кнеш; мин. ч. мо́кнув і мок; недок. 1. Робитися мокрим, вологим; просякатися, покриватися вологою. Цілих десять день довелося пану Суботі їхати отак.., мокнути й мерзнути по дорозі (І. Франко); – Годі тобі у воді мокнути. Словник української мови у 20 томах
- мокнути — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
- мокнути — Мо́кнути, див. мо́кти мо́кти і мо́кнути, мо́кну, -кнеш; мок, мо́кла; мо́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мокнути — Мокнути, -ну, -неш гл. = мокти. Словник української мови Грінченка