1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

найтонший

Найто́нший, -ша, -ше

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найтонший — найто́нший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. найтонший — -а, -е. Найвищ. ст. до тонкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найтонший — лиша́ти / лиши́ти (за собо́ю) ни́точку. Давати можливість продовжити щось, налагодити зв’язок з чимсь, розібратися в чомусь і т. ін. Ясне діло, хтось із янковичан пристав до них (партизанів), повинен був пристати. Фразеологічний словник української мови