найтонший

лиша́ти / лиши́ти (за собо́ю) ни́точку. Давати можливість продовжити щось, налагодити зв’язок з чимсь, розібратися в чомусь і т. ін. Ясне діло, хтось із янковичан пристав до них (партизанів), повинен був пристати. Ну, а значить, і ниточку за собою лишити (І. Головченко і О. Мусієнко). не лиша́ти бода́й найто́ншої ни́точки. Він так і пішов, не зрозумівши нічого. ..Що ж, це, може, й краще. Рвати так рвати одразу, не лишаючи бодай найтоншої ниточки (А. Дімаров).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найтонший — найто́нший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. найтонший — -а, -е. Найвищ. ст. до тонкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найтонший — Найто́нший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)