найтонший
найто́нший
-а, -е.
Найвищ. ст. до тонкий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- найтонший — найто́нший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови
- найтонший — лиша́ти / лиши́ти (за собо́ю) ни́точку. Давати можливість продовжити щось, налагодити зв’язок з чимсь, розібратися в чомусь і т. ін. Ясне діло, хтось із янковичан пристав до них (партизанів), повинен був пристати. Фразеологічний словник української мови
- найтонший — Найто́нший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)