тонкий
тонки́й
-а, -е.
1》 Який має невелику, незначну товщину; прот. товстий (у 1 знач.).
|| Зробл., вигот. із нетовстого, нецупкого матеріалу.
|| перен. Не густий, з невеликою щільністю, прозорий.
2》 Який має невеликий, незначний діаметр поперечного перерізу, малий в обхваті; прот. товстий (у 2 знач.).
|| Не повний, вузький у кості (про людину, її стан, частини тіла).
Тонка кишка анат. — частина кишкового каналу людини й хребетних тварин, розташована між шлунком і товстою кишкою.
3》 Невеликий завширшки, вузький.
|| Не широкий, не грубий, гарно окреслений (про риси обличчя).
4》 Який складається з дрібних або дуже дрібних, ледве помітних часточок.
5》 Високий за звучанням (про голос, звук).
6》 Приємний своєю вишуканістю, не різкий, ніжний (про запах, смак чого-небудь).
|| Який має приємний смак (про їжу).
|| Добре розвинений, здатний відчути й належно оцінити справжню красу, естетичну вартість чого-небудь.
|| Вишуканий, витончений (про виховання, манеру поведінки і т. ін.).
|| Не грубий, не прямолінійний, уміло завуальований (про гумор, іронію, дотеп і т. ін.).
7》 Здатний глибоко розуміти приховані, не відразу помітні деталі чого-небудь; досконалий.
|| Якому доступне відчуття прихованих, не відразу помітних деталей.
|| Гострий, проникливий (про розум, мислення і т. ін.).
|| Такий, в якому проявляється глибоке розуміння чого-небудь, спостережливість, проникнення в приховані деталі.
8》 Якому притаманна здатність швидко й легко розбиратися в людських стосунках, бути особливо чутливим до різних проявів чийогось ставлення і делікатним у ставленні до інших.
|| Який має гарні манери, чемний, ввічливий.
9》 Дуже чутливий, який сприймає найменші, ледве відчутні подразнення (про нюх, слух, зір і т. ін.).
10》 Якого важко розрізнити, сприйняти; в якому важко розібратися.
|| Слабкий, легкий, ледь відчутний.
11》 Складний, делікатний, який вимагає глибокого розуміння чи обережності та умілого підходу до нього.
|| Задуманий або здійснюваний хитро, приховано, так, що має впливати або робити щось непомітно.
12》 Виконаний майстерно, зі смаком, з урахуванням найдрібніших деталей.
Значення в інших словниках
- тонкий — тонки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- тонкий — Не товстий, не грубий; (серпанок) не густий, прозорий; (хто) ХУДИЙ; (- брови) вузенький; (- риси) витончений, тендітний; (голос) високий; (аромат) не різкий, ніжний, приємний; (натяк) делікатний; (- різьбу) ювелірний, філігранний; (знавець) досконалий... Словник синонімів Караванського
- тонкий — Тоненький, тонесенький, тонінький, тонісінький, тонкостанний, тонкостволий, тонкостеблий, тонкостінний, тонкострунний, тонкошаровий, тонкуватий, тонюній, тонюнький, тонюсінький Фразеологічні синоніми: тонкий, як нитка; тонкий, як очеретина; тонкий, як павутина; тонкий, як соломина Словник синонімів Вусика
- тонкий — ТОНКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику, незначну товщину; протилежне товстий (у 1 знач.). А зелено й пахучо, й свіжо! З липового зруба молоді паросточки пустились, вигналась високо береза, і шелестить осика тонким листом (Марко Вовчок); Лукаш... Словник української мови у 20 томах
- тонкий — за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)... Фразеологічний словник української мови
- тонкий — ВИСО́КИЙ (про звук, голос — який звучить високо), ТОНКИ́Й, ПИСКЛИ́ВИЙ (ПИСКЛЯ́ВИЙ) (також про крик). — Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче.., — говорила Маруся високим голосом (Г. Словник синонімів української мови
- тонкий — Тонки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тонкий — ТОНКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику, незначну товщину; протилежне товстий (у 1 знач.). А зелено й пахучо, й свіжо! З липового зруба молоді паросточки пустились, вигналась високо береза, і шелестить осика тонким листом (Вовчок, І, 1955, 100)... Словник української мови в 11 томах