тонкий

ВИСО́КИЙ (про звук, голос — який звучить високо), ТОНКИ́Й, ПИСКЛИ́ВИЙ (ПИСКЛЯ́ВИЙ) (також про крик). — Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче.., — говорила Маруся високим голосом (Г. Хоткевич); Голосно покотилися тонкі та різучі вигуки флейт та кларнетів (Панас Мирний); Він почав своїм пискливим голосом.. кричати (І. Франко); Десь поблизу заволав писклявий голос переляканої людини (І. Ле).

ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини — приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами). Її грація, витончена постать будили загальний подив (Ірина Вільде); Досконала фігура; Кароль кладе свою міцну кощаву руку на тендітне плече Зосі (М. Стельмах); Вона побачила, що в неї гарна ніжна шия (О. Довженко); Лаврін обняв її тонкий стан (І. Нечуй-Левицький). Стояв її син у сріблі місяця такий красний, такий делікатний з лиця, що в мами серце защеміло (Ірина Вільде); — Глянула на свою тверду, виточену білу руку і засміялася: — Бити таке тіло? Отаким гарапником? Хай тільки посміють! (Григорій Тютюнник); Тільки зрідка пройде фігура, яка з-під густого покривала видає точену жіночу поставу молодецькими рухами (І. Ле). — Пор. 1. згра́бний.

ВИ́ШУКАНИЙ (який відповідає високим вимогам), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ФЕШЕНЕ́БЕЛЬНИЙ. Частування було сите, але не вишукане (З. Тулуб); Ядзя післала (послала) кілька мистецьких і дорогих зразків своєї праці. Добірний смак і викінчення.. звертали загальну увагу (Н. Кобринська); Дуже хороший своєю глибиною, поетичністю і витонченою майстерністю його (С. Чуйкова) філософський пейзаж "Гімалаї" (О. Довженко); Я не збираюся давати характеристику всій творчості поета (М. Рильського) — ..тонкій і багатобарвній, але хочу відзначити її життєву стійкість (А. Малишко); При магнатському дворі набув він елегантних манер (З. Тулуб); Рафінована цивілізація: — Ти не розгубився серед отих реклам, Мод фешенебельних (Л. Забашта).

ВИ́ШУКАНИЙ (який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю), ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, САЛО́ННИЙ, ШИКА́РНИЙ, МУДРО́ВАНИЙ розм. Її мати була знатна дама, з вишуканими рухами і строгими звичаями (О. Кобилянська); Витончена гра на бандурі,.. повита тугою мелодія хвилювали слухачів (з журналу); Він.. щось думає, потім рішуче.. виймає звідти (з торби) тонкої роботи свічник (М. Стельмах); Владек, зробивши елегантний реверанс, низько кланявся (дівчині) (Р. Іваничук); Салонна поведінка; Гей я сміху раз набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити: Ось попробуй їй вгодити! Каже: "Ший, голубчик, гарні, Щоб, як є, були шикарні" (Я. Щоголів); Шляхтянки.. вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (З. Тулуб).

ДРАЖЛИ́ВИЙ (який потребує великої обережності, тактовності), ДЕЛІКА́ТНИЙ, ТОНКИ́Й. Згадка про брак кваліфікованих працівників зачепила дражливе для всіх питання (Г. Коцюба); Платон Платонович думав про те, що справу йому доручили таки делікатного характеру (О. Донченко); Тонка справа.

МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал.; ДОВЕ́РШЕНИЙ, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВИ́КІНЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, БЕЗДОГА́ННИЙ, АРТИСТИ́ЧНИЙ (якому властива повнота необхідних позитивних якостей); ВІРТУО́ЗНИЙ (який потребує найдосконалішого виконання); ФІЛІГРА́ННИЙ, ФІЛІГРА́НОВИЙ (старанно, тонко оброблений); ТОНКИ́Й, АЖУ́РНИЙ, АЖУРО́ВИЙ (виконаний з урахуванням найдрібніших деталей); ТАЛАНОВИ́ТИЙ (який виконано з талантом); ЗРІ́ЛИЙ (про твір). Тим часом люди працьовиті розкинули майстерні сіті, сільця поставили, пастки (Леся Українка); Везли (опішнянці) в Каховку свої знамениті вироби, дзвінкий та яскравий посуд, відомий усій Полтавщині своїми чудовими якостями та майстерним художнім розписом (О. Гончар); Тільки добротна будова та різьблені стовпи й мистецькі решітки на ґаночку та вікнах свідчили, що не бідняцьке це житло (П. Козланюк); — Вашу п'єсу надрукують... Багато знайдеться рук узятися за таке митецьке діло... (Панас Мирний); Підносили (медовари) питво з'юрмленим довкола торговчанам, вміло ховали заплату в міцні шкіряні або в штудерні дерев'яні скрині під собою (П. Загребельний); Писанки являють собою невичерпне джерело довершених народних орнаментальних композицій (з журналу); Гарні відгуки дадуть нову творчу зарядку, а це буде початком нових творів, кожного разу все досконаліших, майстерніших (О. Донченко); Світ Здається викінченим, як поема Митця старого (М. Рильський); Максим виконав цілу комбінацію коротких гармонійно завершених рухів, які становили чудовий акробатичний каскад (Д. Ткач); Моє артистичне читання подобалося Сергієві Валентиновичу (Л. Смілянський); Оркестр відіграв і змовк з віртуозним вивертом кларнетів на останньому акорді пісенних слів (Ю. Смолич); Із захопленням відкрили ми для себе віртуозну графіку великих українських майстрів XVІІ ст. (з газети); Я філігранною різьбою Не прикрашав свого стола. На ньому, наче шум прибою, Щодень душа моя гула (В. Бичко); Забарну роботу над чудесним образом богині краси Афродіти Мілоської чи тонкий рисунок непорочної янголички замовниці не цінували (С. Ковалів); Федора Михайлівна рвучко зняла свої ажурні сережки й кинула їх на стіл (П. Панч); І сняться, й видяться Сашкові (Ану-бо, музо, вищий тон!) Нові будинки ажурові, Нове життя без перепон... (М. Рильський); Спасибі Вам, добродію, велике спасибі за ті несказанно любі і милі хвилини, які довелося мені пережити, читаючи Ваші талановиті утвори (Панас Мирний); На тридцять другім році життя замовкли уста поета. Але Євген Фомін залишив цікаву, зрілу літературну спадщину (Т. Масенко).

НІ́ЖНИЙ (приємний для сприймання, який не має в собі нічого різкого, дратівливого тощо), ЛА́ГІДНИЙ, ЛАСКА́ВИЙ, М'ЯКИ́Й, ТОНКИ́Й (про запах, смак, колір і т. ін. — приємний своєю вишуканістю). Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (І. Гончаренко); Із звисаючої лампи, ослоненої зеленою ажурною заслоною, розходилося ніжне, лагідне світло (О. Кобилянська); Одяг її завжди простий, кольори м'які, як і погляд карих очей з-під довгих вій (М. Томчаній); Весна була тепла: парувала земля, від перших листочків ішов тонкий аромат (П. Панч). — Пор. 1. приє́мний.

ПРОЗО́РИЙ (який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь), ПРОЗІ́РЧАСТИЙ (ПРОЗО́РЧАСТИЙ), ПРОЗІ́РНИЙ, ПРОЗО́РИСТИЙ рідше, ЧИ́СТИЙ, Я́РИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ, КРИШТА́ЛЬНИЙ поет., ПРОСВІ́ТЧАСТИЙ заст.; ТОНКИ́Й (не густий, з невеликою щільністю); АЖУ́РНИЙ (перев. про плетені, різьблені тощо вироби); ЯСНИ́Й (перев. про воду). Ходив (Андрій) далеко до озер — сидіть любив там на траві й дивитись ранком у глибінь прозорих вод, на дно живе (Т. Осьмачка); Смужечкою тяглась (річка) проміж зеленими луками, десь туди попід села, повиті прозірчастим маревом (Олена Пчілка); Вона йшла під руку з гвардійцем, убрана в блакитну прозорчасту сукню (Леся Українка); З берегом хвиля прозірна шуткує (І. Манжура); Ромен болотяний Досяг межі хисткої оболоні — І сріблом скрізь розсипавсь цвіт рясний На синьому прозористому лоні (М. Старицький); — Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Л. Глібов); Зсучу свічку з воску ярого (пісня); З рипінням в'їжджала схилом мису водовозна діжка, розхлюпуючи кришталеві цівки води (З. Тулуб); У сонне, криштальнеє море Вдивляється рання зоря (Дніпрова Чайка); Небо голубе і чисте, і вода голуба, просвітчаста (Марко Вовчок); Над тишею холодних, сизих площ Висить, як звук, тонкий і рівний дощ (М. Бажан); Ми тихо переходили над стрімкою і ажурною аркою мосту (Т. Масенко); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі (О. Гончар).

ПРОНИ́КЛИВИЙ (який глибоко розуміє суть чого-небудь, правильно оцінює когось, щось, розбирається в чомусь; про розум, здібності тощо такої людини), ГЛИБО́КИЙ, ТОНКИ́Й, ПРОНИ́ЗЛИВИЙ, ВИДЮ́ЩИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ГО́СТРИЙ (про розум, мислення). Мирон Кіндратович був людиною вольової витримки і глибоко проникливий. Він догадався, який черв'як підточив серце Марти (І. Волошин); Проникливий розум і військовий досвід Хмельницького відразу оцінили всю вагу вибраної Богуном позиції (П. Кочура); Юрчик дивиться світлим поглядом тих глибоких філософів з народа, для котрих все ясно (Г. Хоткевич); Христо Ботева з творчістю Пушкіна познайомив наш видатний земляк, тонкий знавець слов'янської філології Віктор Іванович Григорович (П. Тичина); Ти .. мріяв подорожувати й писати незбагненні пронизливі рядки (Ю. Андрухович); Ох, я прагну Сеї чистої водиці, Що видющим, мудрим робить (переклад Лесі Українки); У нього велике опукле чоло і весь він громіздкий не по літах, але внутрішньо витончений (О. Довженко); Розуму міццю живою він (еллін) все переміг і далеко Гострою думкою вийшов за всесвіту грані огненні (переклад М. Зерова).

СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв'язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ'Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙ підсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙ розм., МУ́ДРИЙ розм., ПРЕМУ́ДРИЙ підсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙ розм., МУДРУВА́ТИЙ розм., ХИТРОСПЛЕ́ТЕНИЙ книжн. Вона, моя маленька донька, ще не розуміється на складних проблемах людськості (О. Досвітній); Підводиться гнівний і красивий Демид. — Тут моя земля і в межових книгах і в експлікаціях записана! — запам'ятав навіть таке важке слово (М. Стельмах); Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі (Г. Хоткевич); Мабуть, Антон ніколи не зрозуміє тонких порухів жіночої душі (С. Чорнобривець); Коли б не сльози й сміх, водночас написані на обличчі Юсупа, він би не припустив такої головоломної думки (І. Ле); Його розумовий апарат не був удосконалений, щоб розплутувати якісь хитромудрі вузли (Л. Смілянський); (Галя:) Хазяйства нас не вчать. Та хазяйство не така мудра штука, щоб його у гімназії вчити (Панас Мирний); Якісь два ченці .. говорять мені премудрії речі (Г. Квітка-Основ'яненко); Чорноморченко.. хотіла б підкинути доценту каверзне запитання, щоб той пояснював із півгодини (Є. Гуцало).