намісницький
Намі́сницький, -ка, -ке
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намісницький — намі́сницький прикметник Орфографічний словник української мови
- намісницький — -а, -е. Прикм. до намісник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- намісницький — НАМІ́СНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до намі́сник 1. Федір Стрипський, ще їдучи з Ужгорода, встиг скласти в голові план “реформ”, як він сам назвав заходи, пов'язані з намісницьким його чином (С. Скляренко); Під ранок гучна асамблея у пишному намісницькому палаці міста .. дійшла свого апогею (Д. Білий). Словник української мови у 20 томах
- намісницький — НАМІ́СНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до намі́сник 1. Словник української мови в 11 томах