натроюдити
Натрою́дити, -джу, -диш, -дять; натрою́дь, -ю́дьмо, -ю́дьте
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натроюдити — НАТРОЮ́ДИТИ, джу, диш, док., що, чого, розм. Наговорити неправду, набрехати що-небудь з певною метою. Вона йому натроюдила що знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- натроюдити — Натрою́дити, -джу, -диш гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. см. натруюдити. Словник української мови Грінченка