натрапляти

Значення в інших словниках

1. натрапляти — натрапля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. натрапляти — Натикатися, наштовхуватися, нахоплюватися, наброджувати, наскакувати; (на що) знаходити що, (на кого) нариватися, зустрічатися <�здибатися> з; (місце) відшукувати; (на перешкоди) напорюватися; (на опір) наражатися. (на що) НАТИКАТИСЯ, д. напотикатися; відшукувати, знаходити. Словник синонімів Караванського
3. натрапляти — -яю, -яєш, недок., натрапити, -плю, -пиш; мн. натраплять; док. 1》 неперех.Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь. 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натрапляти — НАТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. натра́плять; док. 1. Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
5. натрапляти — напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
6. натрапляти — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
7. натрапляти — НАТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. натра́плять; док. 1. неперех. Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Човник натрапляв на бистрину в шумі; вода гойдала його, неначе трісочку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. натрапляти — Натрапля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. натрапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть на что, находить, найти, наталкиваться, натолкнуться; встрѣчать, встрѣтить. Натрапила коса на камінь. Ном. № 4142. Пришили вони в село да й натрапили як раз на того діда. ЗОЮР. Словник української мови Грінченка