натрапляти
натрапля́ти
-яю, -яєш, недок., натрапити, -плю, -пиш; мн. натраплять; док.
1》 неперех.Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь.
2》 перех. і неперех. Випадково, несподівано знаходити, виявляти кого-, що-небудь, натрапляти на когось, щось, зустрічатися з ким-, чим-небудь.
|| перен. Зустрічатися з ким-небудь у житті. Натрапити на слід.
3》 перех. Відшукувати, знаходити кого-, що-небудь.
|| на що. Проникати, проходити куди-небудь, опинятися де-небудь.
4》 неперех., перен. Зустрічати перешкоди в чому-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натрапляти — натрапля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- натрапляти — Натикатися, наштовхуватися, нахоплюватися, наброджувати, наскакувати; (на що) знаходити що, (на кого) нариватися, зустрічатися <�здибатися> з; (місце) відшукувати; (на перешкоди) напорюватися; (на опір) наражатися. (на що) НАТИКАТИСЯ, д. напотикатися; відшукувати, знаходити. Словник синонімів Караванського
- натрапляти — НАТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. натра́плять; док. 1. Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- натрапляти — напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
- натрапляти — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- натрапляти — Натрапля́ти, -пля́ю, -пля́єш; натра́пити, -плю, -пиш, -плять; натра́п, натра́пмо, натра́пте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- натрапляти — НАТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. натра́плять; док. 1. неперех. Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Човник натрапляв на бистрину в шумі; вода гойдала його, неначе трісочку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- натрапляти — Натрапля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. натрапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть на что, находить, найти, наталкиваться, натолкнуться; встрѣчать, встрѣтить. Натрапила коса на камінь. Ном. № 4142. Пришили вони в село да й натрапили як раз на того діда. ЗОЮР. Словник української мови Грінченка