натрій

Значення в інших словниках

1. натрій — на́трій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
2. натрій — -ю, ч. Na. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який, блискучий сріблястий лужний метал; легкотопкий і дуже активний; застосовується як теплоносій у ядерних реакторах, для синтезу каучуку та ін. Хлорид натрію — натрієва сіль хлористоводневої кислоти; кухонна сіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натрій — НА́ТРІЙ, ю, ч. М'який, блискучий білого кольору лужний метал, який швидко окислюється на повітрі. Натрій і кальцій належать до хімічно найактивніших металів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
4. натрій — на́трій (від араб. натрун – сода) хімічний елемент, символ Na, ат. н. 11; сріблясто-білий м’який метал; на повітрі швидко окислюється. Застосовують як відновник, теплоносій тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
5. натрій — Na, хіміч. елемент з атомним числом 11; сріблястий, дуже м'який метал; хіміч. активний — безпосередньо реагує, напр., з воднем, галогенами, бурхливо реагує з водою з утворенням гідроокису натрію; сполуки н. належать до іонних;... Універсальний словник-енциклопедія
6. натрій — НА́ТРІЙ, ю, ч. М’який, блискучий білого кольору лужний метал, який швидко окислюється на повітрі. Тіло мікроба містить метали: калій, натрій, магній, кальцій, залізо та ін. (Підручник дезинф., 1953, 28); Потреба тварин у мінеральних речовинах.. Словник української мови в 11 томах