натрій
НА́ТРІЙ, ю, ч. М’який, блискучий білого кольору лужний метал, який швидко окислюється на повітрі.
Тіло мікроба містить метали: калій, натрій, магній, кальцій, залізо та ін. (Підручник дезинф., 1953, 28);
Потреба тварин у мінеральних речовинах.. поповнюється додаванням мінеральних кормів, які містять кальцій, фосфор, натрій (Соц. твар., 2, 1956, 31).
∆ Хло́ристий на́трій — натрієва сіль хлористоводневої кислоти; кухонна сіль.
Хлористий натрій являє собою цінну хімічну речовину, без якої не може відбуватися багато фізіологічних процесів в організмі, наприклад, перетравлювання їжі в шлунку (Наука.., 8, 1959, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натрій — на́трій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- натрій — -ю, ч. Na. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який, блискучий сріблястий лужний метал; легкотопкий і дуже активний; застосовується як теплоносій у ядерних реакторах, для синтезу каучуку та ін. Хлорид натрію — натрієва сіль хлористоводневої кислоти; кухонна сіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натрій — НА́ТРІЙ, ю, ч. М'який, блискучий білого кольору лужний метал, який швидко окислюється на повітрі. Натрій і кальцій належать до хімічно найактивніших металів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- натрій — на́трій (від араб. натрун – сода) хімічний елемент, символ Na, ат. н. 11; сріблясто-білий м’який метал; на повітрі швидко окислюється. Застосовують як відновник, теплоносій тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- натрій — Na, хіміч. елемент з атомним числом 11; сріблястий, дуже м'який метал; хіміч. активний — безпосередньо реагує, напр., з воднем, галогенами, бурхливо реагує з водою з утворенням гідроокису натрію; сполуки н. належать до іонних;... Універсальний словник-енциклопедія
- натрій — На́трій, -рію, -рієві, -трієм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)