невдалий

Значення в інших словниках

1. невдалий — невда́лий прикметник Орфографічний словник української мови
2. невдалий — НЕВДАТНИЙ, безуспішний, нефортунний, безрезультатний; (хто) нездалий; (виріб) поганенький, ненайкращий, погано виконаний; (- життя) БЕЗТАЛАННИЙ. Словник синонімів Караванського
3. невдалий — див. невмілий; поганий Словник синонімів Вусика
4. невдалий — [неиўдалией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
5. невдалий — -а, -е. 1》 Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. 2》 Не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог. || Погано виконаний, зроблений; незадовільний. || розм. Який не вдався красою; некрасивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. невдалий — НЕВДА́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчився, завершився невдачею. Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник); Батькові не треба було оповідати про невдалі спроби знайти роботу (С. Словник української мови у 20 томах
7. невдалий — НЕВДА́ЛИЙ (про дію, відрізок часу і т. ін. — який закінчився або проходив не так, як хтось бажав), НЕВДА́ТНИЙ, НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил. Перестраждавши потай після невдалої втечі, Кульбака знов набирав духу для життя (О. Словник синонімів української мови
8. невдалий — НЕВДА́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Тют. Словник української мови в 11 томах
9. невдалий — Невдалий, -а, -е Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка. Ном. № 9112. Словник української мови Грінченка