невдалий
НЕВДА́ЛИЙ, а, е.
1. Який закінчився, завершився невдачею.
Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Григорій Тютюнник);
Батькові не треба було оповідати про невдалі спроби знайти роботу (С. Чорнобривець);
Молодий граф Володимир Романович Скаржинський повертався з невдалого полювання (О. Донченко).
2. Не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог.
Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона (приказка);
Її дзвінкий сміх лунав образливо для невдалого поета (Л. Дмитерко);
Сестри нема. Так і пропала, немов од сонця ковилі... А батько, кашовар невдалий, зварився якось у котлі... (В. Сосюра);
// Якому не вдається виконати, зробити що-небудь як належить; невмілий.
Скільки сміху було, коли за кермо сідав оцей вухатий Кузьма.., трактор його ніяк не хотів слухатись і, виписуючи по майдану п'яні зиґзаги, прямував кудись у степ навмання, а хлопці горлали невдалому керманичеві навздогін: – Кузьмо, тримай картуз! (О. Гончар);
// Погано, не якісно виконаний, зроблений, здійснений і т, ін.; незадовільний.
Брянський не міг стримати свого роздратування. – Партачі! Партачі! – кричав він за кожним невдалим пострілом (О. Гончар);
Обидва куски його [крюка] мали на собі сліди невдалого зварювання (І. Сенченко);
Невдалий портрет [Петруні] на театральній афіші: крива, хитрувата посмішка, обличчя гендляра, перекупщика, а не письменника (В. Дрозд);
// Який неточно, невиразно передає зміст чого-небудь; невлучний, непідходящий.
[Аркадій:] Дійсно невдале формулювання. (Викреслює). Здається, все. Підписуйте... (О. Корнійчук);
В користуванні постійними епітетами треба відрізняти вдалі від невдалих (з наук.-попул. літ.);
// Здійснений, зроблений необдумано, необачно; необережний.
Молода дівчина ніяковіла, тремтіла, боялась, бо знала, що від одного її невдалого руху, найменшої помилки залежить життя, щастя (С. Скляренко);
// розм. Який не вдався красою; негарний.
[Векла:] Що ж то ти: чи обличчям така невдала, чи нетямуща до роботи, чи безприданниця яка, що ні жоден хлопець на тебе й досі не скинув оком? (М. Кропивницький);
// Який не вдався; нещасливий.
Навіщо критись від жінки, від людини, що .. душу, зів'ялену невдалим коханням, зрозуміти по-жіночому зможе? (Іван Ле);
Вони [діти] нагадували йому про його особисте невдале життя (Ю. Бедзик).
Значення в інших словниках
- невдалий — невда́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- невдалий — НЕВДАТНИЙ, безуспішний, нефортунний, безрезультатний; (хто) нездалий; (виріб) поганенький, ненайкращий, погано виконаний; (- життя) БЕЗТАЛАННИЙ. Словник синонімів Караванського
- невдалий — див. невмілий; поганий Словник синонімів Вусика
- невдалий — [неиўдалией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- невдалий — -а, -е. 1》 Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. 2》 Не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог. || Погано виконаний, зроблений; незадовільний. || розм. Який не вдався красою; некрасивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невдалий — НЕВДА́ЛИЙ (про дію, відрізок часу і т. ін. — який закінчився або проходив не так, як хтось бажав), НЕВДА́ТНИЙ, НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил. Перестраждавши потай після невдалої втечі, Кульбака знов набирав духу для життя (О. Словник синонімів української мови
- невдалий — Невда́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невдалий — НЕВДА́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Тют. Словник української мови в 11 томах
- невдалий — Невдалий, -а, -е Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка. Ном. № 9112. Словник української мови Грінченка