негарний

Нега́рний, -на, -не; нега́рно, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негарний — нега́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. негарний — Невродливий, с. ПАСКУДНИЙ; (- річ) ПОГАНИЙ, неякісний; (- їжу) несмачний; (- манери) непорядний, вартий осуду, осудний. Словник синонімів Караванського
  3. негарний — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  4. негарний — -а, -е. 1》 Який не приваблює своїм зовнішнім виглядом; некрасивий. 2》 Позбавлений позитивних якостей, властивостей; поганий, недоброякісний. || рідко. Поганий на смак; несмачний. 3》 Наділений негативними моральними якостями, властивостями; непорядний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. негарний — НЕГА́РНИЙ, а, е. 1. Непривабливий на вроду (про людину та її риси). Я раптом побачив .. дівчат у хмарі пилу, що вертають з чужої роботи, брудних, негарних (М. Коцюбинський); Вона [Гликерія] знає, що вона зараз страшенно негарна, що .. Словник української мови у 20 томах
  6. негарний — НЕГА́РНИЙ (позбавлений краси, привабливості), НЕКРАСИ́ВИЙ, НЕЗУГА́РНИЙ підсил., ПОГА́НИЙ підсил.; НЕВРОДЛИ́ВИЙ (про людину). Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! (О. Словник синонімів української мови
  7. негарний — НЕГА́РНИЙ, а, е. 1. Який не приваблює своїм зовнішнім виглядом; некрасивий. Я раптом побачив.. дівчат у хмарі пилу, що вертають з чужої роботи, брудних, негарних (Коцюб., II, 1955, 232); Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Словник української мови в 11 томах
  8. негарний — Негарний, -а, -е Нехорошій; некрасивый. Словник української мови Грінченка