нежонатий

Значення в інших словниках

1. нежонатий — нежона́тий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. нежонатий — Неодружений, сов. холостий; ЯК ІМ. <�старий> парубок, сов. холостяк. Словник синонімів Караванського
3. нежонатий — -а, -е. Який не одружився, не має дружини; неодружений. || у знач. ім. нежонатий, -того, ч. Неодружений чоловік; холостяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нежонатий — НЕЖОНА́ТИЙ, а, е. Який не одружився, не має дружини; неодружений. Один [двір] у найми дає [Грицько], у другому сам з жінкою та нежонатим сином живе (Панас Мирний); Обидва брати були вже немолоді, але нежонаті (М. Чабанівський); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
5. нежонатий — НЕОДРУ́ЖЕНИЙ (про чоловіка — який не перебуває в шлюбі), НЕЖОНА́ТИЙ розм., ХОЛОСТИ́Й розм. Молоді покоївки, яких часто міняв неодружений пан, спочатку пирхали з таких витівок (М. Словник синонімів української мови
6. нежонатий — НЕЖОНА́ТИЙ, а, е. Який не одружився, не має дружини; неодружений. Один [двір] у найми дає [Грицько], у другому сам з жінкою та нежонатим сином живе (Мирний, III, 1954, 15); Обидва брати були вже немолоді, але нежонаті (Чаб., Катюша, 1960, 78); // у знач. Словник української мови в 11 томах
7. нежонатий — Нежонатий Неженатый. Ой я в тебе, моя мати, нежонатий хожу. Грин. III. 200. чай нежонатий. Чай безъ хлѣба. Зміев. у. Словник української мови Грінченка