1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ненавмисний

Ненавми́сний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненавмисний — ненавми́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ненавмисний — -а, -е. 1》 Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний. 2》 Який стався несподівано, непередбачено; випадковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ненавмисний — НЕНАВМИ́СНИЙ, а, е. 1. Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний. 2. Який стався несподівано, непередбачено; випадковий. Словник української мови у 20 томах
  4. ненавмисний — ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. ненавмисний — НЕНАВМИ́СНИЙ, а, е. 1. Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний. 2. Який стався несподівано, непередбачено; випадковий. Словник української мови в 11 томах