ненавмисний

ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал. Б'є революція, і завмирає кіно, фіксуючи лиш випадкові моменти на випадковій плівці випадковими апаратами й операторами (Ю. Яновський); Дома Данила чекав несподіваний гість (О. Копиленко); Як блискавка, звістка неждана прийшла (В. Сосюра); Сучасне.. виробництво вимагає від його учасників кмітливості, ініціативи, уміння орієнтуватися в складних, непередбачених ситуаціях (з журналу); З'явилася нагальна необхідність прискорити розробку методів кількісних розрахунків наслідків ненавмисного впливу на природу (з журналу); — Вдарте лихом об землю, і ходім краще пити каву в якусь першу-ліпшу кав'ярню (Г. Хоткевич); На припадковий біль голови у Вронського (мадярка) зараз ладила лимонаду (О. Маковей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненавмисний — ненавми́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ненавмисний — -а, -е. 1》 Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний. 2》 Який стався несподівано, непередбачено; випадковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ненавмисний — НЕНАВМИ́СНИЙ, а, е. 1. Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний. 2. Який стався несподівано, непередбачено; випадковий. Словник української мови у 20 томах
  4. ненавмисний — Ненавми́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ненавмисний — НЕНАВМИ́СНИЙ, а, е. 1. Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний. 2. Який стався несподівано, непередбачено; випадковий. Словник української мови в 11 томах