неуважний

Значення в інших словниках

1. неуважний — неува́жний прикметник Орфографічний словник української мови
2. неуважний — I ґава, гавря, ворона, зівака, мамула, невважливий, незосереджений, неуважливий, розвеза, розвора, розгамуза, розгуба, роззява, роззявкуватий, роззявляка, розтелепа, розтелепкуватий, розтяпа, розтяпака, солопій, тюхтій Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
3. неуважний — -а, -е. 1》 Який не відзначається уважністю, зосередженістю. || Який виражає неуважність. 2》 Який не виявляє уваги у ставленні до кого-, чого-небудь. || Власт. такій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неуважний — НЕУВА́ЖНИЙ, а, е. 1. Який не відзначається зосередженістю, сконцентрованістю (про погляд, рухи, думки, сприймання тощо). – Я ні разу не пам'ятаю, щоб ти була в такім випадку неуважною (Леся Українка); На уроках Ігор сидів задумливий і неуважний (І. Словник української мови у 20 томах
5. неуважний — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
6. неуважний — НЕУВА́ЖНИЙ, а, е. 1. Який не відзначається уважністю, зосередженістю. — Я ні разу не пам’ятаю, щоб ти була в такім випадку неуважною (Л. Укр., III, 1952, 692); На уроках Ігор сидів задумливий і неуважний (Багмут, Щасл. день.. Словник української мови в 11 томах