нуртувати

Нуртува́ти, -ту́ю, -ту́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нуртувати — нуртува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нуртувати — див. ВИРУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. нуртувати — див. вирувати Словник синонімів Вусика
  4. нуртувати — -ує, недок. Те саме, що вирувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нуртувати — НУРТУВА́ТИ, у́є, недок. Те саме, що вирува́ти. Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (О. Ільченко); Вранці нуртувала, метляла колючими сніжинками хуртовина (Я. Словник української мови у 20 томах
  6. нуртувати — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. нуртувати — НУРТУВА́ТИ, у́є, недок. Те саме, що вирува́ти. Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 7); Вранці нуртувала, метляла колючими сніжинками хуртовина (Грим., Незакінч. Словник української мови в 11 томах