обвалювати

Значення в інших словниках

1. обвалювати — обва́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обвалювати — [обвал'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
3. обвалювати — -юю, -юєш, недок., обвалити, -валю, -валиш, док., перех. Викликати обвал, руйнування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обвалювати — ОБВА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОБВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., що. Спричиняти обвал, руйнування чого-небудь. Берег тут чорноземний, трав'янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче. На кого обурюється вона, обвалюючи землю? (М. Словник української мови у 20 томах
5. обвалювати — ОБВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., перех. Викликати обвал, руйнування чого-небудь. Берег тут чорноземний, трав’янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче. На кого обурюється вона, обвалюючи землю?... Словник української мови в 11 томах
6. обвалювати — Обвалювати, -люю, -єш сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Обваливать, обвалить, отвалить. 2) Валять, свалять (сукно). Словник української мови Грінченка