1. Словник української мови Грінченка

обвалювати

Обвалювати, -люю, -єш

сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл.

1) Обваливать, обвалить, отвалить.

2) Валять, свалять (сукно).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвалювати — обва́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвалювати — [обвал'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. обвалювати — -юю, -юєш, недок., обвалити, -валю, -валиш, док., перех. Викликати обвал, руйнування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обвалювати — ОБВА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОБВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., що. Спричиняти обвал, руйнування чого-небудь. Берег тут чорноземний, трав'янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче. На кого обурюється вона, обвалюючи землю? (М. Словник української мови у 20 томах
  5. обвалювати — Обва́лювати, -люю, -люєш, -лює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обвалювати — ОБВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., перех. Викликати обвал, руйнування чого-небудь. Берег тут чорноземний, трав’янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче. На кого обурюється вона, обвалюючи землю?... Словник української мови в 11 томах