1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

обдурений

Обду́рений і оду́рений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдурений — обду́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обдурений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обдурити. || обдурено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Введений в оману чиїми-небудь підступними діями, нещирими словами, обіцянками і т. ін.; обманутий, ошуканий. || Який відбиває почуття введеної в оману людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обдурений — ОБДУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обдури́ти. Обдурені раз надією, були [селяни] тепер стримані (А. Головко); [Жанна:] Я теж самотня... І жорстоко обдурена (О. Корнійчук); // обду́рено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. обдурений — ОБДУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обдури́ти. Простила радянська влада Івана Темного, обдуреного, затурканого агентами гестапо (Вишня, І, 1956, 261); Обдурені раз надією, були [селяни] тепер стримані (Головко, II, 1957, 395); [Жанна... Словник української мови в 11 томах