1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обдурений

обду́рений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обдурити.

|| обдурено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Введений в оману чиїми-небудь підступними діями, нещирими словами, обіцянками і т. ін.; обманутий, ошуканий.

|| Який відбиває почуття введеної в оману людини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдурений — обду́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обдурений — ОБДУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обдури́ти. Обдурені раз надією, були [селяни] тепер стримані (А. Головко); [Жанна:] Я теж самотня... І жорстоко обдурена (О. Корнійчук); // обду́рено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. обдурений — Обду́рений і оду́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. обдурений — ОБДУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обдури́ти. Простила радянська влада Івана Темного, обдуреного, затурканого агентами гестапо (Вишня, І, 1956, 261); Обдурені раз надією, були [селяни] тепер стримані (Головко, II, 1957, 395); [Жанна... Словник української мови в 11 томах