обумовлений

Значення в інших словниках

1. обумовлений — обумо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. обумовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обумовити. Обумовлений кредит. || обумовлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обумовлений — ОБУМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обумо́вити. В різних місцевостях ми можемо зустріти різні, обумовлені тими чи іншими конкретними обставинами варіанти одного й того ж по суті твору (М. Словник української мови у 20 томах
4. обумовлений — ОБУМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обумо́вити. В різних місцевостях ми можемо зустріти різні, обумовлені тими чи іншими конкретними обставинами варіанти одного й того ж по суті твору (Рильський, III, 1956, 155); Він розповідає не про... Словник української мови в 11 томах