обійми

Значення в інших словниках

1. обійми — обі́йми множинний іменник Орфографічний словник української мови
2. обійми — (дія) обнімання; (ночі) П. о. шати; обіймища. Словник синонімів Караванського
3. обійми — [оуб’іймие] -м'іў Орфоепічний словник української мови
4. обійми — -ів, мн. Рух або положення рук, за якого обіймають або готуються обійняти кого-небудь. Розкривати обійми. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обійми — ОБІ́ЙМИ, ів, мн. Рух або положення рук, при якому обіймають або готуються обійняти кого-небудь. Я тихо сиджу, мене люба, Кохана в обіймах держить (Леся Українка); Він [Іван] схопив дівчину в обійми, відірвав її від землі, притиснув до грудей (С. Словник української мови у 20 томах
6. обійми — з розкри́тими (розпросте́ртими, рідше відкри́тими і т. ін.) обі́ймами, зі сл. зустріча́ти, прийма́ти і т. ін. Дуже привітно, гостинно, з радістю. — Я цілком серйозно запитую: ви що, усіх тут із розкритими обіймами зустрічаєте й проводжаєте? (І. Фразеологічний словник української мови
7. обійми — ОБІ́ЙМИ, ів, мн. Рух або положення рук, при якому обіймають або готуються обійняти кого-небудь. Я тихо сиджу, мене люба, Кохана в обіймах держить (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. обійми — Обійми, -мів с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину. МВ. ІІ. 178. Словник української мови Грінченка