1. Фразеологічний словник української мови

обійми

з розкри́тими (розпросте́ртими, рідше відкри́тими і т. ін.) обі́ймами, зі сл. зустріча́ти, прийма́ти і т. ін. Дуже привітно, гостинно, з радістю. — Я цілком серйозно запитую: ви що, усіх тут із розкритими обіймами зустрічаєте й проводжаєте? (І. Головченко і О. Мусієнко); Головний отаман зустрів його з розкритими обіймами (М. Стельмах); Дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розритими обіймами, і враз набрав пиховитого вигляду (Ю. Шовкопляс); Чужина зустріла білогвардійців не з розпростертими обіймами і не так, як батько стрічає блудного сина, вона війнула в душу кожного мертвим холодом (П. Гуріненко); Зоя зустріла її з розпростертими обіймами (Н. Рибак). з ши́роко відкри́тими обі́ймами. Тут її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Ю. Збанацький).

розкрива́ти / розкри́ти обі́йми. Тепло, приязно, гостинно зустрічати, приймати когось. Ти вернулась, прийшла, наче з дальніх країв, мов з холодного царства Валгали. І назустріч тобі я обійми розкрив,— в серці тихо і сонячно стало (В. Сосюра).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обійми — обі́йми множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. обійми — (дія) обнімання; (ночі) П. о. шати; обіймища. Словник синонімів Караванського
  3. обійми — [оуб’іймие] -м'іў Орфоепічний словник української мови
  4. обійми — -ів, мн. Рух або положення рук, за якого обіймають або готуються обійняти кого-небудь. Розкривати обійми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обійми — ОБІ́ЙМИ, ів, мн. Рух або положення рук, при якому обіймають або готуються обійняти кого-небудь. Я тихо сиджу, мене люба, Кохана в обіймах держить (Леся Українка); Він [Іван] схопив дівчину в обійми, відірвав її від землі, притиснув до грудей (С. Словник української мови у 20 томах
  6. обійми — Обі́йми, -мів, -мам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обійми — ОБІ́ЙМИ, ів, мн. Рух або положення рук, при якому обіймають або готуються обійняти кого-небудь. Я тихо сиджу, мене люба, Кохана в обіймах держить (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. обійми — Обійми, -мів с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину. МВ. ІІ. 178. Словник української мови Грінченка