однорукий

Значення в інших словниках

1. однорукий — однору́кий прикметник Орфографічний словник української мови
2. однорукий — -а, -е. Який має одну руку; з однією рукою. || у знач. ім. однорукий, -кого, ч.; однорука, -кої, ж. Однорукий бандит — про гральний автомат, що приводиться в дію ручкою-важелем після опускання монети. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однорукий — ОДНОРУ́КИЙ, а, е. Який має одну руку; з однією рукою. До кузні увійшло ще двоє – худорлявий з жовтим обличчям дідусь і однорукий смерд (А. Хижняк); * Образно. Баштові крани – ці однорукі залізні велетні – подавали бетонні плити кудись під саме небо (М. Словник української мови у 20 томах
4. однорукий — ОДНОРУ́КИЙ, а, е. Який має одну руку; з однією рукою. До кузні увійшло ще двоє — худорлявий з жовтим обличчям дідусь і однорукий смерд (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 13); *Образно. Словник української мови в 11 томах
5. однорукий — Однорукий, -а, -е Однорукій. Словник української мови Грінченка