1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

окличний

Окли́чний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окличний — окли́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. окличний — [окличнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. окличний — -а, -е. Який виражає оклик. Окличне речення — речення, яке виражає емоціонально-вольові прояви того, хто говорить, і вимовляється з підвищеною інтонацією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окличний — ОКЛИ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає оклик. На письмі закінчені висловлювання – фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання. Ці розділові знаки відповідають ствердній, окличній, питальній інтонаціям (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. окличний — ОКЛИ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає оклик. На письмі закінчені висловлювання — фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання. Ці розділові знаки відповідають стверджуючій, окличній, питальній інтонаціям (Худ. чит.., 1955, 115). Словник української мови в 11 томах