он

Значення в інших словниках

1. он — он частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. он — I онде, ондечки, оніно, ононо, ононо-го Фразеологічні синоніми: аж он; аж онде; аж ондечки II див. близько Словник синонімів Вусика
3. он — част. 1》 вказ. Указує на що-небудь віддалене. || Указує на якийсь факт, подію, явище і т. ін. || Указує на який-небудь предмет або особу. || Указує на суперечливу ситуацію або при протиставленні. 2》 вказ. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. он — ОН, част. 1. вказ. Уживається при вказуванні на що-небудь віддалене. Он з-за гаю виглядає Ставок, неначе полотно (Т. Шевченко); Он зірка в небі пролетіла (В. Сосюра); // Уживається при вказуванні на якийсь факт, подію, явище і т. ін. Словник української мови у 20 томах
5. он — Той див. она Словник застарілих та маловживаних слів
6. он — он (ось) (воно́) як. Уживається для вираження захоплення, подиву або іронічного ставлення до чого-небудь. — Он воно як! Це дивне діло! Признаться, де вже я не був — Такого дива я не чув… (Л. Глібов); — Ніякого наказу… я не одержував.. — Ах, он як!... Фразеологічний словник української мови
7. он — ОН част. вказ. (уживається при вказуванні на кого-, що-небудь віддалене або на певній відстані, перев. супроводжується жестом), О́НДЕ, ОТО́ (ОТТО́) розм., ТО розм., О́НДЕЧКИ розм. Он зірка в небі пролетіла (В. Словник синонімів української мови
8. он — ОН, част. 1. вказ. Уживається при вказуванні на що-небудь віддалене. Он з-за гаю виглядає Ставок, неначе полотно (Шевч., II, 1953, 230); Он зірка в небі пролетіла (Сос., II, 1958, 75); // Уживається при вказуванні на якийсь факт, подію, явище і т. ін. Словник української мови в 11 томах
9. он — Он нар. Вонъ, вотъ. Он глянь! Шевч. Он що, сестрице, я тобі скажу. Рудч. Ск. ІІ. 156. Так он з якої се причини. Ном. он-о́н, он-он-о́н. Вонъ тамъ. Словник української мови Грінченка