охоплювати

Охо́плювати, -плюю, -плюєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охоплювати — охо́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. охоплювати — (руками) обсягати, обхоплювати, обіймати, (розумом) усвідомлювати, осягати; (терен) ОТОЧУВАТИ; (- одяг) обтягати; (чим) оповивати, поймати, огортати, окутувати, (чуттями) перейматися чим, (кого — ще) окривати, брати, ОВОЛОДІВАТИ ким; (- сум) налягати на серце. Словник синонімів Караванського
  3. охоплювати — -юю, -юєш, недок., охопити, охоплю, охопиш; мн. охоплять; док., перех. 1》 Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. || Хапаючи, туго стискувати, тримати. 2》 Обступати, оточувати з боків. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. охоплювати — ОХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОХОПИ́ТИ, охоплю́, охо́пиш; мн. охо́плять; док. 1. кого, що. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. Люба .. охопила руками молодицю, притулилась до неї (М. Словник української мови у 20 томах
  5. охоплювати — о́страх бере́ (обійма́є, охо́плює і т. ін.) / узя́в (обійня́в, охопи́в і т. ін.) кого. Стає неспокійно, страшно і т. ін. комусь. — Поки Сомко був Сомком, я ставав на його (на нього) сміливо, а тепер мене якийсь острах бере… (П. Фразеологічний словник української мови
  6. охоплювати — МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ (ОБНІМА́ТИ), ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д. Словник синонімів української мови
  7. охоплювати — ОХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОХОПИ́ТИ, охоплю́, охо́пиш; мн. охо́плять; док., перех. 1. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. Словник української мови в 11 томах