охоплювати

о́страх бере́ (обійма́є, охо́плює і т. ін.) / узя́в (обійня́в, охопи́в і т. ін.) кого. Стає неспокійно, страшно і т. ін. комусь. — Поки Сомко був Сомком, я ставав на його (на нього) сміливо, а тепер мене якийсь острах бере… (П. Куліш); Михайлик так і занімів. Острах обняв його такий, що він і слова не міг вимовити (Б. Грінченко); (Харько:) Сумно в хаті .. Острах обійняв мене, і я швидш (швидше) з хати драла (М. Кропивницький).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт (Роман), умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охоплювати — охо́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. охоплювати — (руками) обсягати, обхоплювати, обіймати, (розумом) усвідомлювати, осягати; (терен) ОТОЧУВАТИ; (- одяг) обтягати; (чим) оповивати, поймати, огортати, окутувати, (чуттями) перейматися чим, (кого — ще) окривати, брати, ОВОЛОДІВАТИ ким; (- сум) налягати на серце. Словник синонімів Караванського
  3. охоплювати — -юю, -юєш, недок., охопити, охоплю, охопиш; мн. охоплять; док., перех. 1》 Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. || Хапаючи, туго стискувати, тримати. 2》 Обступати, оточувати з боків. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. охоплювати — ОХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОХОПИ́ТИ, охоплю́, охо́пиш; мн. охо́плять; док. 1. кого, що. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. Люба .. охопила руками молодицю, притулилась до неї (М. Словник української мови у 20 томах
  5. охоплювати — МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ (ОБНІМА́ТИ), ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д. Словник синонімів української мови
  6. охоплювати — Охо́плювати, -плюю, -плюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. охоплювати — ОХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОХОПИ́ТИ, охоплю́, охо́пиш; мн. охо́плять; док., перех. 1. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. Словник української мови в 11 томах