охоплювати

ОХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОХОПИ́ТИ, охоплю́, охо́пиш; мн. охо́плять; док.

1. кого, що. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати.

Люба .. охопила руками молодицю, притулилась до неї (М. Стельмах);

Юра притискається животом, охоплює товстезне дерево ногами і руками і тихенько повзе вгору по стовбуру (Ю. Смолич);

Чаплинський, зігнутий вдвоє, вбіг маленькими кроками і охопив панові коліна (П. Панч);

Марія охопила голову Катерини обома руками й щосили притиснула до своїх грудей (С. Журахович);

// Хапаючи, туго стискувати, тримати.

Домаха виймає з печі гарячий горщик і .. охоплює його не ганчіркою, а зашкарублими долонями (М. Стельмах);

Тайжан не промахнувся: зашморг охопив орлячу голову, здушив йому горло і рвонув його вниз (З. Тулуб);

Терешко тримає повід, Саня сидить позаду та охоплює хлопця.., коли кінь переходить у чвал (Т. Масенко).

2. кого, що. Обступати, оточувати з боків.

Балка нагадувала приблизно велетенську підкову, що охоплювала своїми боками ціле поле (Ю. Яновський);

[Ганця:] І знаєте, де є високі брили, Де три смерічки бука охопили? (П. Воронько);

// перен. Обрамляти кругом, з боків.

Лісовський косить повеселілим поглядом на владне лице Стадницького, яке-найбільш характерне незвичною лінією: вона починається з підрізу підборіддя і правильною підковою охоплює щоки до скронь (М. Стельмах);

// Щільно прилягати, обтягувати (про одяг).

Широкий жупан з тонкого червоного сукна охоплював могутні плечі і стрункий стан (з мемуарної літ.);

// військ. Оточувати противника з флангів.

* Образно. Хоч сонце ще за хмарою було, Мов командарм, воно збирало сили І, охопивши з флангів небосхили, Для провесни плацдарми здобуло (Л. Дмитерко).

3. тільки 3 ос., кого, що. Поширюючись, окутувати, огортати, оповивати з усіх боків (про полум'я, темряву, туман і т. ін.).

Машину повністю охоплює полум'я. Вибухає бензин (Ю. Яновський);

Сонце сховалось за хмари, які охопили вже більш як півнеба (М. Трублаїні);

На заході півнеба охопили нерухомі заграви, дощ лив, як з відра (О. Гончар).

4. тільки 3 ос., кого, що. Мати в своєму складі, включати в себе, до свого складу; обіймати.

Мальовниче прекрасне Поділля .. охоплює собою дві області – Вінницьку і Хмельницьку (І. Цюпа);

Друге видання “Оксфордського словника англійської мови” охоплює 22 томи (із журн.).

5. тільки 3 ос., кого, що. Поширюватися на дедалі більшому просторі, серед більшої кількості людей.

Броненосець “Потьомкін” із Одеси простував до східних берегів Чорного моря, щоб підтримати повстання, яке охопило вже всі народи Кавказу (П. Панч);

Вона [битва] охопила простір в кілька кілометрів (Іван Ле і О. Левада);

У 1891 році страшний голод [у Росії] охопив близько 40 мільйонів селян (з наук.-попул. літ.).

6. що, перен. Осягати своєю діяльністю, обіймати своїми діями, колом своїх інтересів і т. ін.; включати в сферу своєї дії.

Я пообіцяв їм, що сьогодні ж візьмуся за розшуки [Самійла Вихора] серед .. кореспондентів нашої газети .. Вони ж бо охоплюють всі частини нашого фронту (В. Кучер);

Шевченко в своїх творах надзвичайно широко охопив явища тогочасної дійсності (з наук. літ.);

У теоретичних роботах М. Лисенко охопив ряд питань, без висвітлення яких був би неможливий подальший розвиток науки про музичний фольклор (з наук.-попул. літ.).

7. що. Сприймати в повному обсязі, осягати зміст, суть чого-небудь.

Митець практично майже ніколи не охоплює свідомістю увесь творчий процес. Однак його свідомість, “освітлюючи” найголовніше, постійно активізована (з наук. літ.);

Саїд закам'яніло сидів і намагався охопити розумом, що ж сталося (Іван Ле).

8. кого. Повністю оволодівати ким-небудь, захоплювати, заполонювати когось (про почуття, думки, враження і т. ін).

Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М. Рильський);

Смуток все більше охоплював Донька (О. Гончар);

Знов охопила їх надія на щось хороше (Марко Вовчок);

Її охопило почуття безпорадності, потреба захисту (Григорій Тютюнник);

// кого, що і без прям. дод. Знесилювати, ослаблювати (про фізичний стан, хворобливі відчуття і т. ін.).

Солодка знемога охоплює її тіло, сон так і липне до очей (М. Коцюбинський);

Несподівано сильно заболіли ноги, якось раптово охопила втома (В. Собко).

Бере́ (охо́плює) / взяла́ (охопи́ла) нетерпля́чка див. нетерпля́чка;

Не збагну́ти (не охопи́ти) ду́мкою див. збагну́ти.

◇ (1) Охопи́ти (обхопи́ти, осягну́ти і т. ін.) о́ком (по́глядом і т. ін.) що – оглянути, побачити перед собою що-небудь повністю, на всю широчінь.

Берег щодалі більше можна охопити оком. Чим далі вони в море, тим ширше відкривається їм надбережжя (О. Гончар);

Була смужка вузька – Не було де ступити, А тепер – важко оком Поля охопити! (Ю. Гойда);

Гори і гори навколо, не охопити їх зором (М. Шеремет);

Ліси й ліси .. Скільки їх! Ні поглядом осягнути, ні перейти (М. Олійник);

Іноді .. закльовувались у голові невеличкі ростки якихся [якихось] таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Панас Мирний);

Обхопи́ти би́стрим о́ком.

Бистрим оком обхопив Замфір страшну картину (М. Коцюбинський).