паліччя

Значення в інших словниках

1. паліччя — палі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. паліччя — -я, с. 1》 Збірн. до палиця 1). 2》 Сухе гілля; хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паліччя — ПАЛІ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до па́лиця 1. Діти бігали з паліччям Удень за вдовою По улицях та, сміючись... Дражнили Совою (Т. Шевченко); – А для сумних пісень вирізую паліччя восени – з калини... (О. Словник української мови у 20 томах
4. паліччя — ПАЛІ́ЧЧЯ (збірн. до па́лиця), ДРЮ́ЧЧЯ, ЛОМА́ЧЧЯ, ПАТИ́ЧЧЯ діал. На дні зарослої травою, закиданої перегнилим листям та сухим паліччям ями розпалили (хлопці) вогонь (Ю. Словник синонімів української мови
5. паліччя — ПАЛІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Збірн. до па́лиця 1. Діти бігали з паліччям Удень за вдовою По улицях та, сміючись… Дражнили Совою (Шевч., І, 1963, 233); — А для сумних пісень вирізую паліччя восени — з калини… (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 188); // Сухе гілля; хмиз. Словник української мови в 11 томах
6. паліччя — Паліччя, -чя с. соб. Палки. Мнж. 169. Словник української мови Грінченка