1. Великий тлумачний словник сучасної мови

паліччя

палі́ччя

-я, с.

1》 Збірн. до палиця 1).

2》 Сухе гілля; хмиз.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паліччя — палі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. паліччя — ПАЛІ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до па́лиця 1. Діти бігали з паліччям Удень за вдовою По улицях та, сміючись... Дражнили Совою (Т. Шевченко); – А для сумних пісень вирізую паліччя восени – з калини... (О. Словник української мови у 20 томах
  3. паліччя — ПАЛІ́ЧЧЯ (збірн. до па́лиця), ДРЮ́ЧЧЯ, ЛОМА́ЧЧЯ, ПАТИ́ЧЧЯ діал. На дні зарослої травою, закиданої перегнилим листям та сухим паліччям ями розпалили (хлопці) вогонь (Ю. Словник синонімів української мови
  4. паліччя — Па́лі́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. паліччя — ПАЛІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Збірн. до па́лиця 1. Діти бігали з паліччям Удень за вдовою По улицях та, сміючись… Дражнили Совою (Шевч., І, 1963, 233); — А для сумних пісень вирізую паліччя восени — з калини… (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 188); // Сухе гілля; хмиз. Словник української мови в 11 томах
  6. паліччя — Паліччя, -чя с. соб. Палки. Мнж. 169. Словник української мови Грінченка