паралелепіпед

Значення в інших словниках

1. паралелепіпед — паралелепі́пед іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. паралелепіпед — [паралеилеип’іпеид] -да, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
3. паралелепіпед — -а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. паралелепіпед — ПАРАЛЕЛЕПІ́ПЕД, а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Три ребра прямокутного паралелепіпеда, що сходяться в одній вершині, називаються його вимірами (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
5. паралелепіпед — паралелепі́пед (грец. παραλληλεπίπεδον, від παράλληλος – паралельний і έπίπεδον – площина) шестигранник, гранями якого є паралелограми, або призма, основами якої є паралелограми. Словник іншомовних слів Мельничука
6. паралелепіпед — Призма, основи якої є паралелограмами. Універсальний словник-енциклопедія
7. паралелепіпед — ПАРАЛЕЛЕПІ́ПЕД, а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Три ребра прямокутного паралелепіпеда, що сходяться в одній вершині, називаються його вимірами (Геом., II, 1954, 37). Словник української мови в 11 томах