1. Словник іншомовних слів Мельничука

паралелепіпед

паралелепі́пед

(грец. παραλληλεπίπεδον, від παράλληλος – паралельний і έπίπεδον – площина)

шестигранник, гранями якого є паралелограми, або призма, основами якої є паралелограми.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралелепіпед — паралелепі́пед іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паралелепіпед — [паралеилеип’іпеид] -да, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  3. паралелепіпед — -а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паралелепіпед — ПАРАЛЕЛЕПІ́ПЕД, а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Три ребра прямокутного паралелепіпеда, що сходяться в одній вершині, називаються його вимірами (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. паралелепіпед — Призма, основи якої є паралелограмами. Універсальний словник-енциклопедія
  6. паралелепіпед — Паралелепі́пед, -да; -педи, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. паралелепіпед — ПАРАЛЕЛЕПІ́ПЕД, а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Три ребра прямокутного паралелепіпеда, що сходяться в одній вершині, називаються його вимірами (Геом., II, 1954, 37). Словник української мови в 11 томах