1. Словник іншомовних слів Мельничука

паралакс

парала́кс

(від грец. παράλλαξις – відхилення)

1. Позірне зміщення розглядуваного об’єкта, зумовлене зміною точки спостереження.

2. астр. П. світила – кут, під яким спостерігач бачив би з світила перпендикулярний до напряму спостереження радіус Землі (добовий П.), екваторіальний її радіус (горизонтальний П.) або піввісь земної орбіти (річний П.).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралакс — парала́кс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паралакс — -а, ч. 1》 Видиме зміщення розглядуваного об'єкта внаслідок переміщування точки спостереження. Бінокулярний паралакс — різниця кутів, які утворюються зоровими лініями при послідовній фіксації двома очима рівновіддалених точок. 2》 астр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паралакс — ПАРАЛА́КС, а, ч. 1. Позірне зміщення розглядуваного об'єкта внаслідок переміщування точки спостереження... Словник української мови у 20 томах
  4. паралакс — Похибка у зчитуванні показів приладів, що виникає внаслідок невідповідного положення ока відносно шкали приладу. Універсальний словник-енциклопедія
  5. паралакс — ПАРАЛА́КС, а, ч. 1. Видиме зміщення розглядуваного об’єкта внаслідок переміщування точки спостереження. У верхню частину бокса [для зйомок під водою] вмонтований складений прицільний видошукач з поправкою на паралакс при зйомках з близьких відстаней (Рад. Словник української мови в 11 томах