1. Великий тлумачний словник сучасної мови

паралакс

парала́кс

-а, ч.

1》 Видиме зміщення розглядуваного об'єкта внаслідок переміщування точки спостереження.

Бінокулярний паралакс — різниця кутів, які утворюються зоровими лініями при послідовній фіксації двома очима рівновіддалених точок.

2》 астр. Кут, що вимірює видиме зміщення світила при переміщенні спостерігача з однієї точки простору в іншу.

3》 Велика піввісь еліптичної орбіти обертання Землі навколо Сонця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралакс — парала́кс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паралакс — ПАРАЛА́КС, а, ч. 1. Позірне зміщення розглядуваного об'єкта внаслідок переміщування точки спостереження... Словник української мови у 20 томах
  3. паралакс — парала́кс (від грец. παράλλαξις – відхилення) 1. Позірне зміщення розглядуваного об’єкта, зумовлене зміною точки спостереження. 2. астр. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. паралакс — Похибка у зчитуванні показів приладів, що виникає внаслідок невідповідного положення ока відносно шкали приладу. Універсальний словник-енциклопедія
  5. паралакс — ПАРАЛА́КС, а, ч. 1. Видиме зміщення розглядуваного об’єкта внаслідок переміщування точки спостереження. У верхню частину бокса [для зйомок під водою] вмонтований складений прицільний видошукач з поправкою на паралакс при зйомках з близьких відстаней (Рад. Словник української мови в 11 томах