паралакс
ПАРАЛА́КС, а, ч.
1. Позірне зміщення розглядуваного об'єкта внаслідок переміщування точки спостереження.
У верхню частину бокса [для знімання під водою] вмонтований складений прицільний видошукач з поправкою на паралакс при зніманні з близьких відстаней (з газ.).
2. В астрономії – кут, що вимірює видиме зміщення світила при переміщенні спостерігача з однієї точки простору в іншу.
Паралаксом називається кут, під яким від предмета видно базис спостерігача (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паралакс — парала́кс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- паралакс — -а, ч. 1》 Видиме зміщення розглядуваного об'єкта внаслідок переміщування точки спостереження. Бінокулярний паралакс — різниця кутів, які утворюються зоровими лініями при послідовній фіксації двома очима рівновіддалених точок. 2》 астр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паралакс — парала́кс (від грец. παράλλαξις – відхилення) 1. Позірне зміщення розглядуваного об’єкта, зумовлене зміною точки спостереження. 2. астр. Словник іншомовних слів Мельничука
- паралакс — Похибка у зчитуванні показів приладів, що виникає внаслідок невідповідного положення ока відносно шкали приладу. Універсальний словник-енциклопедія
- паралакс — ПАРАЛА́КС, а, ч. 1. Видиме зміщення розглядуваного об’єкта внаслідок переміщування точки спостереження. У верхню частину бокса [для зйомок під водою] вмонтований складений прицільний видошукач з поправкою на паралакс при зйомках з близьких відстаней (Рад. Словник української мови в 11 томах