персоніфікувати

Персоніфікува́ти, -ку́ю, -ку́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. персоніфікувати — персоніфікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. персоніфікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., літ. Надавати предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлювати. || Втілювати в образі конкретного персонажа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. персоніфікувати — Уособлювати, уособити, поусоблювати, втілювати, втілити, повтілювати, вутілювати, вутілити, див. олицетворений Словник чужослів Павло Штепа
  4. персоніфікувати — ПЕРСОНІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, літ. Надавати предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлювати. Словник української мови у 20 томах
  5. персоніфікувати — ПЕРСОНІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., літ. Надавати предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлювати. «Сон» Сковороди тільки персоніфікує Правду у вигляді бідної.. Словник української мови в 11 томах