пещений

Значення в інших словниках

1. пещений — пе́щений 1 дієприкметник від: 'пестити' пе́щений 2 прикметник зніжений дбайливим доглядом, піклуванням; приручений дбайливим доглядом — про тварин; ласкавий, ніжний — діал. Орфографічний словник української мови
2. пещений — див. гладкий Словник синонімів Вусика
3. пещений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пестити. 2》 у знач. прикм. Зніжений дбайливим доглядом, піклуванням. || Приручений дбайливим доглядом (про тварин). || Який свідчить про постійний, уважний догляд. 3》 у знач. прикм., діал. Ласкавий, ніжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пещений — ПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пе́сти́ти. Денис ще змалку був пещений, палкий на вдачу, як той порох (І. Нечуй-Левицький); Груди в Рубіна широкі, сам він худий і не дуже пещений (І. Сенченко). 2. прикм. Зніжений дбайливим доглядом, піклуванням. Словник української мови у 20 томах
5. пещений — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Словник синонімів української мови
6. пещений — ПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пе́сти́ти. Денис ще змалку був пещений, палкий на вдачу, як той порох (Н.-Лев., VI, 1966, 360); Груди в Рубіна широкі, сам він худий і не дуже пещений (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах
7. пещений — Пещений, -а, -е Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така. МВ. І. 130. Словник української мови Грінченка