пещений
пе́щений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пестити.
2》 у знач. прикм. Зніжений дбайливим доглядом, піклуванням.
|| Приручений дбайливим доглядом (про тварин).
|| Який свідчить про постійний, уважний догляд.
3》 у знач. прикм., діал. Ласкавий, ніжний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пещений — пе́щений 1 дієприкметник від: 'пестити' пе́щений 2 прикметник зніжений дбайливим доглядом, піклуванням; приручений дбайливим доглядом — про тварин; ласкавий, ніжний — діал. Орфографічний словник української мови
- пещений — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- пещений — Пе́ще́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пещений — ПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пе́сти́ти. Денис ще змалку був пещений, палкий на вдачу, як той порох (І. Нечуй-Левицький); Груди в Рубіна широкі, сам він худий і не дуже пещений (І. Сенченко). 2. прикм. Зніжений дбайливим доглядом, піклуванням. Словник української мови у 20 томах
- пещений — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Словник синонімів української мови
- пещений — ПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пе́сти́ти. Денис ще змалку був пещений, палкий на вдачу, як той порох (Н.-Лев., VI, 1966, 360); Груди в Рубіна широкі, сам він худий і не дуже пещений (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах
- пещений — Пещений, -а, -е Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така. МВ. І. 130. Словник української мови Грінченка