1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

повертіти

Поверті́ти, -верчу́, -верти́ш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повертіти — поверті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повертіти — -рчу, -ртиш, док., перех. 1》 Вертіти якийсь час. 2》 Укрити заглибинами, отворами в багатьох місцях. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повертіти — ПОВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., кого, що. 1. Вертіти якийсь час. Сопкін обдивився її [квітку] теж зверху і зісподу, понюхав, повертів у руках і передав назад Ясочці (С. Васильченко); Граф повертів в руках пакета і пішов до кабінету (П. Словник української мови у 20 томах
  4. повертіти — ПОВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. 1. Вертіти якийсь час. Сопкін обдивився її [квітку] теж зверху і зісподу, понюхав, повертів у руках і передав назад Ясочці (Вас., І, 1959, 349); Граф повертів в руках пакета і пішов до кабінету (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах
  5. повертіти — Поверті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Повертѣть, покрутить. Словник української мови Грінченка