1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

повноголосий

Повноголо́сий, -са, -се

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повноголосий — повноголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повноголосий — -а, -е. Те саме, що повнозвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повноголосий — ПОВНОГОЛО́СИЙ, а, е. Те саме, що повнозву́чний. Якийсь час Хаєцький мовчав. Потім, набравшись духу, затяг зі своїм повноголосим подільським виспівом (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. повноголосий — ПОВНОГОЛО́СИЙ, а, е. Те саме, що повнозву́чний. Якийсь час Хаєцький мовчав. Потім, набравшись духу, затяг зі своїм повноголосим подільським виспівом (Гончар, III, 1959, 309). Словник української мови в 11 томах