1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

повсякчасний

Повсякча́сний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повсякчасний — повсякча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повсякчасний — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. повсякчасний — [поўс'акчаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. повсякчасний — -а, -е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. постійно, завжди. || Постійний, звичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повсякчасний — ПОВСЯКЧА́СНИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. постійно, завжди. Треба .. дбати про повсякчасне залучення до етнографічної роботи .. нашої студентської молоді (М. Словник української мови у 20 томах
  6. повсякчасний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ... Словник синонімів української мови
  7. повсякчасний — ПОВСЯКЧА́СНИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. постійно, завжди. Треба.. дбати про повсякчасне залучення до етнографічної роботи.. Словник української мови в 11 томах
  8. повсякчасний — Повсякчасний, -а, -е Всегдашній. Мир. ХРВ. 273. Словник української мови Грінченка